- комишник
- —————————————————————————————коми́шникіменник чоловічого роду, істотаарх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
комишник — а, ч. 1) Робітник, що косить і заготовляє комиш (рогіз, кугу). 2) Майстер, що укриває будинки та інші споруди комишом … Український тлумачний словник